Торгівля столовим вином без ліцензії



Дія Закону не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених Законом № 481, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання. Згідно з частиною тринадцятою ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Згідно з ч. 13 ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватись суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. У зв’язку з цим фіскали дійшли висновку: роздрібна торгівля виключно столовими винами може здійснюватись суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.  

Які вина належать до столових вин і як за зовнішнім виглядом виноробної продукції можна визначити її приналежність до столових вин? Відповідно до п. 28 ст. 1 Закону України «Про виноград та виноградне вино» від 16.06.2005 р. № 2662-IV вино столове — це вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукру, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.

Що стосується визначення за зовнішнім видом продукції приналежності до столових вин, то відповідно до ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР (далі — Закон № 481) виноробна продукція, у тому числі сидр і перрі (без додання спирту), яка реалізується в Україні, підлягає маркуванню. Таке маркування передбачає, що на лицьовому боці етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) виноробної продукції, у тому числі сидру і перрі (без додання спирту), яка реалізується через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються: назва держави, найменування суб’єкта господарювання та його місцезнаходження, знак для товарів і послуг, назва продукції, місткість посуду, вміст спирту (% об.), вміст цукру (крім сухих вин, шампанського, ігристого вина та коньяку) (% мас.), позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України), наявність ароматизаторів, барвників (при їх використанні). ВИСНОВОК. На лицьовому боці етикетки кожної пляшки або самої пляшки має бути наявна назва виноробної продукції, що містить видову назву. Отже, визначити приналежність виноробної продукції до столових вин можна за назвою продукції, яка зазначається на лицьовому боці етикетки пляшки або самої пляшки. 


31 views